Позиція Мінфіну відносно оптимальної сфери застосування РРО з 2021 року; коли буде скасування тотальної фіскалізації ФОП та інші питання
На сторінці у Фейсбук у Мінфіні відповіли на 5 найпоширеніших запитань щодо застосування РРО/ПРРО.
Яка позиція Мінфіну щодо оптимальної сфери застосування РРО з 2021 року? Чи є бачення Мінфіну - як відділити тих, хто ніколи не зможе досягти обороту у 5 млн на рік і для яких РРО не має сенсу від тих, хто потенційно може перевищувати ліміти та потребує контролю/РРО?
Відповідно до статистичних даних ДПС переважна більшість ФОП платників єдиного податку (84 %) за 2019 рік задекларували менше, ніж 1 млн грн доходу і лише 1,8 % від загальної кількості ФОП платників єдиного податку мають дохід за календарний рік, що перевищує 4 млн грн.
Застосування РРО не є обов'язковим для найбільш масового сегменту платників податків, що перебувають на 1 групі спрощеної системи оподаткування, а також 2-4 груп, з доходами до 1 млн грн.
Суттєве підвищення порогів для перебування на різних групах спрощеної системи оподаткування, що мали місце у поточному році, в рамках реалізації державної політики детінізації малого та середнього бізнесу, без відповідної фіскалізації готівкових розрахунків не матиме належного ефекту оскільки залишає місце для зловживань.
Чи потрібно з 1 серпня 2020 року вводити в РРО залишки не підакцизних товарів, що продаються, а також кількість отриманих товарів із прибуткових накладних?
Пункт 11 ст. 3 Закону № 265 зобов'язує суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.
Таким чином, програмуванню підлягають всі товари, як акцизні так і не акцизні.
Коли буде скасування тотальної фіскалізації ФОП?
На сьогодні законодавчими актами не передбачено введення «тотальної фіскалізації». Законами № 128 і № 129 передбачено поетапну фіскалізацію: з 1 січня 2021 року застосування РРО/ПРРО стане обов'язковим для окремих категорій платників єдиного податку, які здійснюють визначені види діяльності, а з 1 квітня 2021 року — для всіх платників єдиного податку 2-4 груп. Для найбільш масового сегменту платників податків, що перебувають на 1 групі спрощеної системи оподаткування, застосування РРО/ПРРО залишається добровільним, а не обов'язковим.
Як бути, якщо працюєш з клієнтами ТІЛЬКИ онлайн, кошти отримуєш ТІЛЬКИ в безготівковій формі. Як бути з РРО та кеш-беком?
Враховуючи, що питання потребує уточнення, Мінфін рекомендує звернутись за консультацією до податкової служби, при цьому для отримання ґрунтовної відповіді необхідно надати більш детальну інформацію щодо діяльності, що здійснюється.
Яка позиція Мінфіну на тотальну фіскалізацію ФОП? Позиція щодо законопроектів № 3853-1, № 3853-2?
Зазначені законопроекти не підтримано в запропонованій редакції, як такі, що підлягають доопрацюванню.
У Мінфіні також зазначили, що використання РРО/ПРРО усіма суб'єктами господарювання є не тільки важливою умовою для детінізації економіки, легалізації фактично отриманих доходів, сплати податків до бюджету в повному обсязі, а й засобом для захисту споживачем своїх прав, оскільки згідно із Законо «Про захист прав споживачів» під час продажу товару продавець зобов'язаний видати споживачеві розрахунковий документ встановленої форми, що засвідчує факт купівлі, з позначкою про дату продажу, а виконавець залежно від характеру і специфіки виконаної роботи (наданої послуги) зобов'язаний видати споживачеві розрахунковий документ, що засвідчує факт виконання роботи.